Блог

Коли Янукович прийшов до влади, мене здивувало, що він тут же не зробив російську мову другою державною… Це б йому нічого не коштувало – тоді б такий закон можна було значно легше просунути! Тільки тепер, незадовго до виборів, після прийняття мовного закону, мені стало все зрозуміло… Мова – це козирний туз, який просто не слід було викидувати при першій же можливості! Тому він, мабуть, і вирішив приберегти його про всяк випадок…

Підтримка виборців дуже важлива для проходження партій у парламент – навіть якщо фальсифікувати, треба мати солідну базу виборців, від яких відштовхуватись. Ще треба, щоб ці виборці були готові відстоювати свої голоси! Це дуже гарно продемонстрували події 2004 р. Цілком очевидно, що з виборцями у Партії Регіонів зараз туго. Також очевидно, що вони це розуміють і думають, як вирішити цю проблему. Чи не здається вам дивним, що у такий відповідальний момент вони приймають такий проблемний закон?.. Багато хто списує це на “дибілізм”… Але! Що мені завжди подобалось в ПР (тільки це і подобалось!) так це те, що вони дуже добре організовані, діють злагоджено і обдумано! Іншими словами не думаю, що це – “дибілізм”…

Що ж це таке тоді?.. Уявивши себе на їхньому місці ось який “рятівний” сценарій я б реалізував:

Мова – завжди була дуже особистим, навіть, інтимним моментом!.. Якщо не помиляюсь, Кучма, казав: “Мову краще не трогати!”… Але що робити, якщо “на кону” твоє лідерство в парламенті? Коли річ іде про владу, будь-які засоби хороші!

З іншої сторони, з кожним роком в Україні набирає обертів бездумний і агресивний націоналістичний рух. Може комусь і здається, що він потрібен Україні… Але насправді він потрібен більше ПР щоб вони могли протиставити себе, про-російських нечесних політиганів, ще більшому злу – майже нацистами, агресивним націоналістам, які зривають георгіївські стрічки з безпомічних старих, знущаються з імен дітей в дитячих садках і т.д. і т.п. Більше того, як на замовлення, останні роки стала популярнішою партія таких націоналістів – “Свобода”…

Від себе додам, що “Свобода” або надто тупа, вибачте за слово, щоб діяти в інтересах суспільства, а не власних “інстинктів”, або таки працює на ПР… Та не будемо відволікатися від теми… То в чому план?

Далеко не всі російськомовні українці прагнуть бачити російську другою державною! Більшість краще віддадуть перевагу якимось соціальним законам аніж другій мові. Здавалось би – тоді ПР даремно це придумали, їм це не допоможе?.. Як кажуть, “усім пофік поки не затронуть особисте”! От якраз мова і є цим особистим для багатьох! Їх мета – задіти за живе саме російськомовних виборців! При чому тоді даний мовний закон?

Отже, прийняли ми закон, та ще й зробили це так грубо, щоб якомога особистіше образити опозицію. Як результат, активізувались націоналісти і просто небайдужі до мови, і почали на все горло кричати про порушення прав української, русифікацію, почали закликати не розмовляти з тими, хто говорить російською, ображати їх, прямим текстом відсилати їх з валізами спочатку на вокзал, а потім і в Росію…

От що справді дивно! Адже, насправді, закон не порушує прав української, а, навпаки, дає більше прав мовам “меншинств”! Тоді чому протести саме проти русифікації? Тут два варіанти: 1) Або так легше було підняти народ, тобто так придумали опозиціонери, або 2) так і треба було! Річ у тім, що ПР краще, якщо націоналісти і ко. кричатимуть саме про переслідування української.

Та вернемось до тих, на кого розрахований закон… З точки зору українця, який вважає російську своєю рідною мовою, саме права його мови і порушуються! На цій мові говорить половина українців, якщо не більше! І при цьому її не можна використовувати в офіційній документації, вона то з’являється в перекладених фільмах, то зникає і т.д. Єдине що йому не так важлива мова, як соціальне забезпечення і достаток (як і західному українцю, в принципі)… Але коли над твоєю рідною мовою починають безпідставно знущатись, коли кричать, що її треба заборонити, що нею не слід говорити, і, якщо нею говорять, не слід відповідати, тоді це – зовсім інша справа, тоді це вже особисте!

Наші націоналісти надто передбачуванні і надто не хочуть думати!.. Тому і кричать саме про русифікацію… Зрозумійте – не можна русифікувати область, в якій і так більшість говорить російською! За те такими закликами у мешканців такої області можна визвати подив і обурення. Чому західні області так завзято нав’язують їм українську? Чому нападають на їх рідне, чому закликають не розмовляти з ними? Взагалі, у чому конкретно їх вина? У тому, що розмовляють мовою батьків?! І цих людей, які ненавидять їх тільки за мову, треба вибирати в парламент? Ні, вже краще “менше зло” – ПР! Ці, хоча б, не прийдуть у твій дім і не скажуть: “Москаля на палю”!..

То чого слід чекати?.. Того що східні регіони почнуть захищати російську. І того, що рейтинг ПР виросте! Але не завдяки мовному закону, а в протидію націоналістам! Слід чекати, що завдяки усьому цьому ПР таки здобуде перемогу на виборах.

До речі, і справді!.. У чому вина російськомовних українців?.. Це вони, обходячи регламент, прийняли закон?.. Це вони хочуть другу державну?.. Думаю є більш важливіші речі, які вони хочуть! У чому тоді їх вина?..

Я переконаний, що в усіх цих протестах невірний акцент, який забезпечує реалізацію планів ПР! Нема загрози мові! Є загроза державі, цілісності, єдності і свободі вибору! Нажаль тут вина не тільки ПР, хоча може вони це все і придумали! Тут не менша вина “Свободи”, яка, як бездумне стадо, знову кинулася в бій з тими, хто ні в чому невинен, забезпечуючи реалізацію планів тим, хто таки винен! Не виключено, що після виборів сама ж ПР відмінить свій закон, як це було з вибором європейського напрямку після численних тверджень про дружбу з Росією… Вони – не дурні, вони просто знають як маніпулювати!

Що робити тоді нам, хто хоче врятувати Україну від наслідків закону?.. Власне боротися проти наслідків і причини появи закону! І у цьому бажанні ми – єдині з східними регіонами! Ми, і схід і захід, не хочемо ПР! Ми шануєму рідну мову один одного і раді спілкуватися мовою опонента (на це я сподіваюсь)! Тому що усі ми – українці! Ми любимо свою державу, свою землю і один одного! Ми – за єдність!

Якби я був тим, хто йде сьогодні на мітинги, я б викинув плакат з написом “Руки геть від української мови!”, “Геть мову окупанта!” або “Ми хочемо розмовляти українською!” і т.п., а зробив би новий, на якому б написав: “Мы за единство! За единую Украину, за единый государственный язык!”, “Украине – украинский!”, “Единая нация – единственный государственный!”… Немає змісту писати плакати депутатам Партії Регіонів – їм все одно, що ви пишете! Немає змісту писати опозиції – вони не розуміють, що вони хочуть і що роблять! Пишіть іншим українцям на сході, щоб вони знали, що ви з ними, що ви за Україну і за єдину державну, як за те, що єднає Україну, що ви хочете єднання, добробуту і кращої влади, яка займається вирішенням проблем, а не їх створенням! Мова – це те, що могло нас об’єднати, не перетворюйте її в те, що може нас роз’єднати!