Блог

Заключення

Усі керівники згаданої компанії підтримують Євромайдан, усіляко засуджують неадекватні дії влади, прагнуть приєднання України до Європейського союзу і щиро дивуються хамству, наглості, лицемірству, брехні і т.п., які зустрічаються в українському побуті! Щирість підтримки Євромайдану також підтверджується тим, що ця компанія (наскільки мені відомо) влаштовувала для нього збір коштів. Крім того, один з керівників проекту (однокласник директора) також активно підтримує Майдан на своїй сторінці в соціальній мережі…

Звичайні ж працівники згаданої компанії, незважаючи на все, в загальному досить позитивно ставляться до керівництва, хоча “в кулуарах” від них частенько можна почути і різного роду скарги. Тим не менше, ці скарги дуже рідко виносяться на загальне обговорення. Випадки ж загального обговорення скарг чи різного роду публічні конфлікти усіляко засуджуються більшістю працівників, що, до речі, дуже нагадує реакцію на Євромайдан населення Східної та Південної України. Взагалі ж скарги та конфлікти працівники пропонують вирішувати шляхом переговорів у обмеженому колі (які, зазвичай, нічого не дають) – чути про будь-які проблеми чи конфлікти на публіці більшість працівників просто не хоче.

На мою думку, Євромайдан – це не просто протест, це – поштовх до оздоровлення суспільної моралі. Але він повинен стати лише початком… Євромайдан розпочали найактивніші, найсміливіші, найвідвертіші і найвідповідальніші представники українського народу, щоб продемонструвати свою рішучість, жагу до свободи, щоб сказати, що вони не бояться влади, а бояться перестати розвиватися! Як загальноукраїнська подія він мав би стати прикладом для наслідування, поштовхом до боротьби за кращі цінності і життя. Після завершення Євромайдану (з будь-яким його результатом) його ідеї мали б проникнути глибоко у свідомість українців і забезпечити трансформацію сприйняття навколишнього світу! Таким чином, хамство, кумівство, наглість, неповага і т.д. і т.п. не мали б більше вважаттся нормою! Навіть, більше того, усі такі негативні фактори мали б викликати відповідну адекватну реакцію українців – нам не слід більше мовчати, ми повинні недвозначно показувати своє ставлення до них усіма дозволеними законом та мораллю методами!

Час від часу згадуючи компанію, яку ми розглянули у цій статті, я помічав схожість стилю дій її керівництва зі стилем українських чиновників… Мені здається, що якби це керівництво, у такому ж складі, якимось чином опинилось у державному апараті, то ми б отримали дуже схожу систему влади. Звичайно, вони б, на відміну від Партії Регіонів, швидше за все, підписали асоціацію з ЄС, але більшість проблем залишилось би. І не тому, що всі вони – погані люди чи “уособлення зла”, а тому, що вони звикли до такого стилю роботи і вже не бачать у цьому нічого неправильного. У кожного – свої слабості, віра у те, що він робить чи говорить, свої недоліки, в кінці-кінців кожен може зробити помилку чи необдуманну дію… Але саме головне – їм мало хто каже, де і коли вони помиляються! Хоча, звичайно, і такі бувають, але їх – одиниці у порівнянні з тими, хто мовчить або підтакує, що змушує цих керівників думати, що такі люди – неправі, упереджені чи просто “злі”. Варто також зазначити, що навряд чи у них завжди є уся об’єктивна інформація про ту чи іншу ситуацію – “друзі” і невиправдана довіра до них зіграють свою роль…

А що якщо ці керівники і справді стануть колись державними діячами?.. А що як ваше керівництво колись керуватиме країною?.. Ви впевнені, що Янукович, Азаров, Клюєв та інші – не такі ж звичайні люди, як, для прикладу, керівники згаданої компанії чи ваші? Безумовно, вже пізно пояснювати нашим можновладцям, де норма, а де – перебір (хоча ще можна змусити їх уникати переходу межі з метою банального уникнення проблем). Свого часу, колись давно, Януковича, Азарова та інших могли навчити цього їхні тодішні підлеглі і їм слід було це зробити! Тоді, можливо, все було б інакше…

Так ми підійшли до основної ідеї статті: Щоб досягти європейського рівня життя недостатньо самому притримуватись європейських цінностей – потрібно, там де це можливо, не дозволяти переходити межу й іншим! Включно з вашим керівництвом, вашими колегами, продавцями, контролерами, чиновниками, з якими ви маєте справу, вашими друзями, і т.д. Пам’ятайте, що донести свою позицію до опонента може бути вигідно не тільки вам – часто це більш вигідно вашому опоненту, адже, можливо, ви звернете його увагу на його ж помилки. Не потрібно боятися виявитись неправим – повірте, якщо ви неправі, то ваші опоненти обов’язково роз’яснять вам свою позицію! Адже, якщо людина поступає по совісті, їй нічого боятися взяти на себе відповідальність за свої ж дії! Уникають відвертої розмови (навіть, якщо вона публічна) тільки ті, хто свідомо чи підсвідомо відчуває за собою вину. Саме таку реакцію ми бачимо у нашої влади, до речі, і саме це доводить, що правда – за Євромайданом!

Звичайно ж вам слід розуміти, що ваші дії можуть викликати негативну реакцію у ваших колег чи знайомих, що ваші відносини з керівництвом можуть погіршитись і т.д… Але вам слід самому визначитись – ви прагнете змін усюди чи тільки в уряді? Адже, порядку в країні не буде, якщо уряд та президент будуть адекватним, а місцеві чиновники та керівники підприємств – ні, так само як його не буде, якщо адекватними будуть місцеві чиновники і підприємці, а уряд і президент – ні. Демократичну, правову і комфортну для життя державу може побудувати тільки усе суспільство разом (або, хоча б, більшість)! Звичайно ж це – тривалий процес, але чим раніше його почати, тим швидше він завершиться.